удовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удовува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удову́ймо | |
| 2 особа | удову́й | удову́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удовува́тиму | удовува́тимемо, удовува́тимем |
| 2 особа | удовува́тимеш | удовува́тимете |
| 3 особа | удовува́тиме | удовува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удову́ю | удову́ємо, удову́єм |
| 2 особа | удову́єш | удову́єте |
| 3 особа | удову́є | удову́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удову́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удовува́в | удовува́ли |
| жін. р. | удовува́ла | |
| сер. р. | удовува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удовува́вши | ||