удоволятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удоволя́тися, удоволя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удоволя́ймося, удоволя́ймось | |
| 2 особа | удоволя́йся, удоволя́йсь | удоволя́йтеся, удоволя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удоволя́тимуся, удоволя́тимусь | удоволя́тимемося, удоволя́тимемось, удоволя́тимемся |
| 2 особа | удоволя́тимешся | удоволя́тиметеся, удоволя́тиметесь |
| 3 особа | удоволя́тиметься | удоволя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удоволя́юся, удоволя́юсь | удоволя́ємося, удоволя́ємось, удоволя́ємся |
| 2 особа | удоволя́єшся | удоволя́єтеся, удоволя́єтесь |
| 3 особа | удоволя́ється | удоволя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удоволя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удоволя́вся, удоволя́всь | удоволя́лися, удоволя́лись |
| жін. р. | удоволя́лася, удоволя́лась | |
| сер. р. | удоволя́лося, удоволя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удоволя́вшись | ||