удовольнятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удовольня́тися, удовольня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удовольня́ймося, удовольня́ймось | |
| 2 особа | удовольня́йся, удовольня́йсь | удовольня́йтеся, удовольня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удовольня́тимуся, удовольня́тимусь | удовольня́тимемося, удовольня́тимемось, удовольня́тимемся |
| 2 особа | удовольня́тимешся | удовольня́тиметеся, удовольня́тиметесь |
| 3 особа | удовольня́тиметься | удовольня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удовольня́юся, удовольня́юсь | удовольня́ємося, удовольня́ємось, удовольня́ємся |
| 2 особа | удовольня́єшся | удовольня́єтеся, удовольня́єтесь |
| 3 особа | удовольня́ється | удовольня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удовольня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удовольня́вся, удовольня́всь | удовольня́лися, удовольня́лись |
| жін. р. | удовольня́лася, удовольня́лась | |
| сер. р. | удовольня́лося, удовольня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удовольня́вшись | ||