-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удовольня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удовольня́ймо
2 особа удовольня́й удовольня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удовольня́тиму удовольня́тимемо, удовольня́тимем
2 особа удовольня́тимеш удовольня́тимете
3 особа удовольня́тиме удовольня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа удовольня́ю удовольня́ємо, удовольня́єм
2 особа удовольня́єш удовольня́єте
3 особа удовольня́є удовольня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
удовольня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. удовольня́в удовольня́ли
жін. р. удовольня́ла
сер. р. удовольня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удовольня́вши

Словник синонімів

ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ[ВДОВОЛЬНЯ́ТИ], УВО́ЛЮВАТИ[ВВО́ЛЮВАТИ], УВОЛЯ́ТИ[ВВОЛЯ́ТИ], УДОВОЛЯ́ТИ[ВДОВОЛЯ́ТИ]заст.,УКОНТЕНТО́ВУВАТИ[ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ]заст.,ЗАСПОКО́ЮВАТИрідко;УБЛАГОТВОРЯ́ТИ[ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ]заст., розм. (повністю); УБЛАЖА́ТИрозм. (догоджаючи). - Док.: задовольни́ти, удовольни́ти[вдовольни́ти], удоволи́ти[вдоволи́ти], уконтентува́ти[вконтентува́ти], заспоко́їти, ублаготвори́ти[вблаготвори́ти], ублажи́ти. Юнкерам, щоправда, не зовсім ясно уявлявся його новий закон, що одразу задовольняв би всіх: і багате козацтво, і маси одягнутих в червоноармійські шинелі селян, і власників величезних маєтків, що відсиджувались зараз у Криму... (О. Гончар); Не те мене тривожить, що я так мало написав, а те, що написане не вдовольняє мене (М. Коцюбинський); Його розмова, мабуть, не дуже вдоволяла слухачів (І. Нечуй-Левицький); - Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його уконтентувати (Г. Квітка-Основ’яненко); При помочі мови чоловік заспокоює потреби свого чуття і розуму, своєї пам’яті і своєї фантазії (І. Франко); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівку ублаготворяти (Д. Бедзик).