удовольнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удовольни́тися, удовольни́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удовольні́мося, удовольні́мось, удовольні́мся | |
| 2 особа | удовольни́ся, удовольни́сь | удовольні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удовольню́ся, удовольню́сь | удовольнимо́ся, удовольнимо́сь, удовольни́мся |
| 2 особа | удовольни́шся | удовольните́ся, удовольните́сь |
| 3 особа | удовольни́ться | удовольня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удовольни́вся, удовольни́всь | удовольни́лися, удовольни́лись |
| жін.р. | удовольни́лася, удовольни́лась | |
| сер.р. | удовольни́лося, удовольни́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удовольни́вшись | ||