удовбуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удо́вбуватися, удо́вбуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удо́вбуймося, удо́вбуймось | |
| 2 особа | удо́вбуйся, удо́вбуйсь | удо́вбуйтеся, удо́вбуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́вбуватимуся, удо́вбуватимусь | удо́вбуватимемося, удо́вбуватимемось, удо́вбуватимемся |
| 2 особа | удо́вбуватимешся | удо́вбуватиметеся, удо́вбуватиметесь |
| 3 особа | удо́вбуватиметься | удо́вбуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́вбуюся, удо́вбуюсь | удо́вбуємося, удо́вбуємось, удо́вбуємся |
| 2 особа | удо́вбуєшся | удо́вбуєтеся, удо́вбуєтесь |
| 3 особа | удо́вбується | удо́вбуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́вбуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удо́вбувався, удо́вбувавсь | удо́вбувалися, удо́вбувались |
| жін. р. | удо́вбувалася, удо́вбувалась | |
| сер. р. | удо́вбувалося, удо́вбувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́вбувавшись | ||