удовбуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удо́вбуватися, удо́вбуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удо́вбуймося, удо́вбуймось
2 особа удо́вбуйся, удо́вбуйсь удо́вбуйтеся, удо́вбуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удо́вбуватимуся, удо́вбуватимусь удо́вбуватимемося, удо́вбуватимемось, удо́вбуватимемся
2 особа удо́вбуватимешся удо́вбуватиметеся, удо́вбуватиметесь
3 особа удо́вбуватиметься удо́вбуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа удо́вбуюся, удо́вбуюсь удо́вбуємося, удо́вбуємось, удо́вбуємся
2 особа удо́вбуєшся удо́вбуєтеся, удо́вбуєтесь
3 особа удо́вбується удо́вбуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
удо́вбуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. удо́вбувався, удо́вбувавсь удо́вбувалися, удо́вбувались
жін. р. удо́вбувалася, удо́вбувалась
сер. р. удо́вбувалося, удо́вбувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удо́вбувавшись