удовбувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | удо́вбувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удо́вбуймо | |
| 2 особа | удо́вбуй | удо́вбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́вбуватиму | удо́вбуватимемо, удо́вбуватимем |
| 2 особа | удо́вбуватимеш | удо́вбуватимете |
| 3 особа | удо́вбуватиме | удо́вбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́вбую | удо́вбуємо, удо́вбуєм |
| 2 особа | удо́вбуєш | удо́вбуєте |
| 3 особа | удо́вбує | удо́вбують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́вбуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удо́вбував | удо́вбували |
| жін. р. | удо́вбувала | |
| сер. р. | удо́вбувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́вбувавши | ||