удобрюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний удо́брюваний удо́брювана удо́брюване удо́брювані
родовий удо́брюваного удо́брюваної удо́брюваного удо́брюваних
давальний удо́брюваному удо́брюваній удо́брюваному удо́брюваним
знахідний удо́брюваний, удо́брюваного удо́брювану удо́брюване удо́брювані, удо́брюваних
орудний удо́брюваним удо́брюваною удо́брюваним удо́брюваними
місцевий на/в удо́брюваному, удо́брюванім на/в удо́брюваній на/в удо́брюваному, удо́брюванім на/в удо́брюваних