удобритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удо́бритися, удо́бритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа удо́бриться удо́бряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удо́брився, удо́бривсь удо́брилися, удо́брились
жін.р. удо́брилася, удо́брилась
сер.р. удо́брилося, удо́брилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удо́брившись