-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уде́ржуватися, уде́ржуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уде́ржуймося, уде́ржуймось
2 особа уде́ржуйся, уде́ржуйсь уде́ржуйтеся, уде́ржуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уде́ржуватимуся, уде́ржуватимусь уде́ржуватимемося, уде́ржуватимемось, уде́ржуватимемся
2 особа уде́ржуватимешся уде́ржуватиметеся, уде́ржуватиметесь
3 особа уде́ржуватиметься уде́ржуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уде́ржуюся, уде́ржуюсь уде́ржуємося, уде́ржуємось, уде́ржуємся
2 особа уде́ржуєшся уде́ржуєтеся, уде́ржуєтесь
3 особа уде́ржується уде́ржуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уде́ржуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уде́ржувався, уде́ржувавсь уде́ржувалися, уде́ржувались
жін. р. уде́ржувалася, уде́ржувалась
сер. р. уде́ржувалося, уде́ржувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уде́ржувавшись

Словник синонімів

ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ[ЗІСТАВА́ТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], ПОЛИША́ТИСЯрозм. - Док.: лиши́тися, залиши́тися, зоста́тися[зіста́тися], уде́ржатися[вде́ржатися], утри́матися[втри́матися], полиши́тися. Петрикова мати щодня ходила на роботу і він лишався дома сам (В. Кучер); Йому не лишалось нічого іншого робити, як почати частіше бувати у старого мулли і залишатися там довгий час, вивчаючи й удосконалюючи мову та всі мудрощі коранської науки (О. Досвітній); Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (І. Нечуй-Левицький); І знов баба Зінька зісталась сама на господарстві та ще й з малими унучатами (І. Нечуй-Левицький); Діло [сватання] доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці. Їй хотілось схопитись і втекти в садок (І. Нечуй-Левицький); - Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий (І. Цюпа).
СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯрозм. - Док.: стри́матися, утри́матися[втри́матися], уде́ржатися[вде́ржатися], зде́ржатися. Він давно вже поривався сказати щось, але стримувався (О. Донченко); Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко); Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко); Аж і тепер не вдержуся від сліз (Ганна Барвінок); Чеснота стоїків непохитна.. Гамуючись у всьому, доходили до самогубства: вміли вмирати, та жити не вміли (Уляна Кравченко); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки, свої гадки, не здержувався в словах ні перед ким (І. Нечуй-Левицький).
ТРИМА́ТИСЯ (на якійсь опорі або за допомогою чогось), ДЕРЖА́ТИСЯ, УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (злегка). - Док.: утри́матися[втри́матися], уде́ржатися[вде́ржатися], притри́матися. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Домінік ледве держався на ногах (І. Нечуй-Левицький); Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич); Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю. Збанацький).