удержавлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удержа́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удержа́влюймо
2 особа удержа́влюй удержа́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удержа́влюватиму удержа́влюватимемо, удержа́влюватимем
2 особа удержа́влюватимеш удержа́влюватимете
3 особа удержа́влюватиме удержа́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа удержа́влюю удержа́влюємо, удержа́влюєм
2 особа удержа́влюєш удержа́влюєте
3 особа удержа́влює удержа́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
удержа́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. удержа́влював удержа́влювали
жін. р. удержа́влювала
сер. р. удержа́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
удержа́влюваний
Безособова форма
удержа́влювано
Дієприслівник
удержа́влювавши