удачливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́чливий уда́члива уда́чливе уда́чливі
родовий уда́чливого уда́чливої уда́чливого уда́чливих
давальний уда́чливому уда́чливій уда́чливому уда́чливим
знахідний уда́чливий, уда́чливого уда́чливу уда́чливе уда́чливі, уда́чливих
орудний уда́чливим уда́чливою уда́чливим уда́чливими
місцевий на/в уда́чливому, уда́чливім на/в уда́чливій на/в уда́чливому, уда́чливім на/в уда́чливих

Словник синонімів

ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙрозм.- Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); - Хіба не везуча я людина?Не висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Шовкопляс); А та [циганка] йому і почала: "І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш" (Г. Квітка-Основ’яненко).