-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ударя́тися, ударя́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ударя́ймося, ударя́ймось
2 особа ударя́йся, ударя́йсь ударя́йтеся, ударя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ударя́тимуся, ударя́тимусь ударя́тимемося, ударя́тимемось, ударя́тимемся
2 особа ударя́тимешся ударя́тиметеся, ударя́тиметесь
3 особа ударя́тиметься ударя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ударя́юся, ударя́юсь ударя́ємося, ударя́ємось, ударя́ємся
2 особа ударя́єшся ударя́єтеся, ударя́єтесь
3 особа ударя́ється ударя́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ударя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ударя́вся, ударя́всь ударя́лися, ударя́лись
жін. р. ударя́лася, ударя́лась
сер. р. ударя́лося, ударя́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ударя́вшись

Словник синонімів

БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ], УДАРЯ́ТИ[ВДАРЯ́ТИ]у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯрозм. (часто, дрібно битися). - Док.: уда́ритися[вда́ритися], уда́рити[вда́рити], сту́кнутися. В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський); От величезний камінь при березі. Ударяючися об нього, вона викрутила дно, і там тепер глибоко (Г. Хоткевич); Лопасті [корабля] люто вдаряли об воду, і білясті вали крутилися в зеленій глибині (О. Досвітній); Трясуться колеса, товчуться об твердий клінкер (Ю. Збанацький).
ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ[ОЗИВА́ТИСЯ], ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯзаст., УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ] розм., заст.,ОБЕРТА́ТИСЯрідко. - Док.: зверну́тися, обізва́тися[озва́тися], окли́кнутися, уда́тися, апелюва́ти, адресува́тися, уда́ритися[вда́ритися], оберну́тися. Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього і спокійно звернулася до Юлі: - Візьми, дитино, відерце та принеси мені води (Григорій Тютюнник); - Нічим не проймеш! - апелюють жінки вже до мене (О. Довженко); Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч); З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний).