ударний 2 значення

-1-
прикметник
(від уда́р)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́рний уда́рна уда́рне уда́рні
родовий уда́рного уда́рної уда́рного уда́рних
давальний уда́рному уда́рній уда́рному уда́рним
знахідний уда́рний, уда́рного уда́рну уда́рне уда́рні, уда́рних
орудний уда́рним уда́рною уда́рним уда́рними
місцевий на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рній на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рних
-2-
прикметник
(від уда́рник) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́рний уда́рна уда́рне уда́рні
родовий уда́рного уда́рної уда́рного уда́рних
давальний уда́рному уда́рній уда́рному уда́рним
знахідний уда́рний, уда́рного уда́рну уда́рне уда́рні, уда́рних
орудний уда́рним уда́рною уда́рним уда́рними
місцевий на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рній на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́рний уда́рна уда́рне уда́рні
родовий уда́рного уда́рної уда́рного уда́рних
давальний уда́рному уда́рній уда́рному уда́рним
знахідний уда́рний, уда́рного уда́рну уда́рне уда́рні, уда́рних
орудний уда́рним уда́рною уда́рним уда́рними
місцевий на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рній на/в уда́рному, уда́рнім на/в уда́рних