уданий 2 значень

-1-
прикметник
(нещирий, награний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́ний уда́на уда́не уда́ні
родовий уда́ного уда́ної уда́ного уда́них
давальний уда́ному уда́ній уда́ному уда́ним
знахідний уда́ний, уда́ного уда́ну уда́не уда́ні, уда́них
орудний уда́ним уда́ною уда́ним уда́ними
місцевий на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́ній на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́них

Словник синонімів

УДА́ВАНИЙ[ВДА́ВАНИЙ] (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо - такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ[ЗАУ́ЧЕНИЙ], СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ] рідше.Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода [отамана], і спокійна міна на обличчі - все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). - Пор. 2. шту́чний.
-2-
прикметник
(здібний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́ний уда́на уда́не уда́ні
родовий уда́ного уда́ної уда́ного уда́них
давальний уда́ному уда́ній уда́ному уда́ним
знахідний уда́ний, уда́ного уда́ну уда́не уда́ні, уда́них
орудний уда́ним уда́ною уда́ним уда́ними
місцевий на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́ній на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́них

Словник синонімів

УДА́ВАНИЙ[ВДА́ВАНИЙ] (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо - такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ[ЗАУ́ЧЕНИЙ], СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ] рідше.Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода [отамана], і спокійна міна на обличчі - все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). - Пор. 2. шту́чний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́ний уда́на уда́не уда́ні
родовий уда́ного уда́ної уда́ного уда́них
давальний уда́ному уда́ній уда́ному уда́ним
знахідний уда́ний, уда́ного уда́ну уда́не уда́ні, уда́них
орудний уда́ним уда́ною уда́ним уда́ними
місцевий на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́ній на/в уда́ному, уда́нім на/в уда́них

Словник синонімів

ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙрідше, УДА́ТНИЙ[ВДА́ТНИЙ], ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙрозм.,КЕБЕ́ТНИЙрозм.,СПОСІ́БНИЙ[СПОСО́БНИЙ]розм.,СТЕ́ПНИЙрозм.,ЗДА́НИЙдіал.,ХИСТКИ́Йдіал.,ДОТЕ́ПНИЙрідко, УДА́ЛИЙрідко, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ]рідко.Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати (З. Тулуб); Надзвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському й по-німецькому (М. Коцюбинський); Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Дуже кебетлива дитина (Словник Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); - Не буде екзаменів.. Я була виготовила одну групу спосібніших хлопців, та діло стало за Законом Божим (Леся Українка); - Старша дочка ваша і гарна, й добра, і до всього степна, хазяйновита (І. Нечуй-Левицький); - Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина, на диво здана! - каже дід, всміхаючись (Марко Вовчок); - Донька моя, Вікторія, змалечку до шиття хистка (В. Логвиненко); - Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? (казка); Він до всього вданий (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. таланови́тий.