удаватися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удава́тися, удава́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удава́ймося, удава́ймось
2 особа удава́йся удава́йтеся, удава́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удава́тимуся, удава́тимусь удава́тимемося, удава́тимемось, удава́тимемся
2 особа удава́тимешся удава́тиметеся, удава́тиметесь
3 особа удава́тиметься удава́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа удаю́ся, удаю́сь удаємо́ся, удаємо́сь, удає́мся
2 особа удає́шся удаєте́ся, удаєте́сь
3 особа удає́ться удаю́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
удаючи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. удава́вся, удава́всь удава́лися, удава́лись
жін. р. удава́лася, удава́лась
сер. р. удава́лося, удава́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удава́вшись

Словник синонімів

ВКЛИ́НЮВАТИСЯ[УКЛИ́НЮВАТИСЯ]у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ[УРІ́ЗУВАТИСЯ], ВРІЗА́ТИСЯ[УРІЗА́ТИСЯ], ВГАНЯ́ТИСЯ[УГАНЯ́ТИСЯ], ВГО́НИТИСЯ[УГО́НИТИСЯ]рідше,ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ]рідше. - Док.: вклини́тися[уклини́тися], врі́затися[урі́затися], ввігна́тися[увігна́тися], вгна́тися[угна́тися], вда́тися[уда́тися]. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона [річка] між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною - Лановим - увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).
ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ[ОЗИВА́ТИСЯ], ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯзаст., УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ] розм., заст.,ОБЕРТА́ТИСЯрідко. - Док.: зверну́тися, обізва́тися[озва́тися], окли́кнутися, уда́тися, апелюва́ти, адресува́тися, уда́ритися[вда́ритися], оберну́тися. Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього і спокійно звернулася до Юлі: - Візьми, дитино, відерце та принеси мені води (Григорій Тютюнник); - Нічим не проймеш! - апелюють жінки вже до мене (О. Довженко); Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч); З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний).
УДАВА́ТИСЯ[ВДАВА́ТИСЯ] (завершуватися, здійснюватися успішно), ВИХО́ДИТИ, ЛА́ДИТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯрозм., ВИГОРЯ́ТИ[ВИГОРА́ТИрідше]розм.; ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯрозм. - Док.: уда́тися[вда́тися], ви́йти, ви́горіти, ви́танцюватися. Грицько мучився зараз, хоч і намагався приховати це і розповідати якомога спокійніш. І це йому навіть удавалося (А. Головко); Банкет вийшов на славу (Панас Мирний); Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко); Сподіваюсь, що і з "Хліборобом" діло вигорить (Леся Українка).
УДА́ТИСЯ[ВДА́ТИСЯ] (мати від народження, від природи певні якості), УРОДИ́ТИСЯ[ВРОДИ́ТИСЯ], ЗАРОДИ́ТИСЯзаст., ЗАВДА́ТИСЯзаст. - Недок.: удава́тися[вдава́тися], заро́джуватися, завдава́тися. Порфир, бач, русявий удався (О. Гончар); Люди дивуються, що я весела.. А я зроду така вдалася (Марко Вовчок); Чорнобрива, кароока, Вилитая мати. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? Або, може, вже такою воно й уродилось? (Т. Шевченко); - Та й недобрий же який цей Грицько.. І зародиться таке лихе, і завдасться таке люте! (Панас Мирний).
ЩАСТИ́ТИбезос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ], ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯрозм., ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]розм., ЩАСТИ́ТИСЯрозм., ПЛУ́ЖИТИрозм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПАЙДИ́ТИдіал. - Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися[уда́тися], пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тисярозм. рідше.Жили [хлопці] .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї [квітки едельвейс] добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); - Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, - з жалем говорить [Мирон] до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів’я); Який той Тимошко щасливий!Йому все йдеться!Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. - гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Словник фразеологізмів

удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі). Дуже багато приділяти уваги чому-небудь, як правило, другорядному, несуттєвому. Леґіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі). Дуже багато приділяти уваги чому-небудь, як правило, другорядному, несуттєвому. Леґіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).