угріватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | угріва́тися, угріва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угріва́ймося, угріва́ймось | |
| 2 особа | угріва́йся, угріва́йсь | угріва́йтеся, угріва́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угріва́тимуся, угріва́тимусь | угріва́тимемося, угріва́тимемось, угріва́тимемся |
| 2 особа | угріва́тимешся | угріва́тиметеся, угріва́тиметесь |
| 3 особа | угріва́тиметься | угріва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угріва́юся, угріва́юсь | угріва́ємося, угріва́ємось, угріва́ємся |
| 2 особа | угріва́єшся | угріва́єтеся, угріва́єтесь |
| 3 особа | угріва́ється | угріва́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угріва́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угріва́вся, угріва́всь | угріва́лися, угріва́лись |
| жін. р. | угріва́лася, угріва́лась | |
| сер. р. | угріва́лося, угріва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угріва́вшись | ||