угруповувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | угрупо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угрупо́вуймо | |
| 2 особа | угрупо́вуй | угрупо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угрупо́вуватиму | угрупо́вуватимемо, угрупо́вуватимем |
| 2 особа | угрупо́вуватимеш | угрупо́вуватимете |
| 3 особа | угрупо́вуватиме | угрупо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угрупо́вую | угрупо́вуємо, угрупо́вуєм |
| 2 особа | угрупо́вуєш | угрупо́вуєте |
| 3 особа | угрупо́вує | угрупо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угрупо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угрупо́вував | угрупо́вували |
| жін. р. | угрупо́вувала | |
| сер. р. | угрупо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угрупо́вувавши | ||