уготовляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уготовля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уготовля́ймо | |
| 2 особа | уготовля́й | уготовля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уготовля́тиму | уготовля́тимемо, уготовля́тимем |
| 2 особа | уготовля́тимеш | уготовля́тимете |
| 3 особа | уготовля́тиме | уготовля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уготовля́ю | уготовля́ємо, уготовля́єм |
| 2 особа | уготовля́єш | уготовля́єте |
| 3 особа | уготовля́є | уготовля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уготовля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уготовля́в | уготовля́ли |
| жін. р. | уготовля́ла | |
| сер. р. | уготовля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уготовля́вши | ||