-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ВГО́РУ[УГО́РУ] (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ[УВЕ́РХ]рідко,ВВИСЬ[УВИ́СЬ]поет. рідко,ВІ́РАспец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й.. угору шугнуть (Марко Вовчок); Вітер вив.. і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори (М. Коцюбинський); Він кидав їй наверх порожні мішки або щось наказував різким скрипучим голосом (М. Коцюбинський); Підкидав [легінь] топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); На селі весілля, Пісня ввись зліта (І. Бойко); "Майна!", "Віра!" - ці короткі команди монтажників слухняно виконують сталеві руки кранів (з газети).
ВГО́РУ[УГО́РУ] (у напрямі до верхньої частини чого-небудь, у горішню частину чогось), НАГО́РУ, ВВЕРХ[УВЕ́РХ]рідко,ГО́РІдіал.Підбіг [Джмелик] до чорного дуба і.. спритно, мов кішка, видрався вгору (Григорій Тютюнник); Він приладнав її [драбину] до білосніжної колони і.. важко поліз угору (М. Стельмах); Він.. по запертих воротях виліз нагору, впав у двір (Ю. Яновський); Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору (Панас Мирний); Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Т. Шевченко); Іде Ольга горі селом (Ірина Вільде).
ВГО́РУ[УГО́РУ] (у напрямі до верхів’я, до початку річки), ВВЕРХ[УВЕ́РХ]рідше. Просто по Росі вгору видно високі покручені береги (І. Нечуй-Левицький); Вверх по Дунаю поспішно відпливали кораблі (О. Гончар).
НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину - зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ[УГО́РУ], НАГО́РУрозм. (чим - із сл. на позначення внутрішнього боку). - Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? - питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] А кожух, кумо, де? Не забудьте вивернути вовною наверх, як зустрічатимете зятя!.. (М. Кропивницький); Он ще кожушина вовною вгору, мов вівця, простяглася (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

іти́ / піти́ вго́ру. 1. Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. “Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави .. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!..” (І. Нечуй-Левицький); Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар). іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко).

2. Успішно розвиватися, поліпшуватися і т. ін. На базі сучасної техніки швидко йдуть вгору галузі легкої й харчової промисловості (З журналу); В кінці 50-х років садівництво в Донбасі швидко йде вгору (З журналу); Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор’єв).

3. Підвищуватися в ціні; дорожчати. Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко); На копійку вип’є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний).

2. Дуже старанно, ретельно перешукати десь що-небудь. У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.).

3. Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Партецькому зараз дуже потрібні вірні люди. Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський); Ота шепелява .. тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде). переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов). переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець); оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич). переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув .. його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух кому і без додатка. Надихати, підбадьорювати кого-небудь. [Хрипун:] Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам (Ю. Яновський); Висока гордість дух підносить нам На згадку про новітній Севастополь, Що білими грудьми протистояв Фашистській ненажерливій навалі… (М. Рильський). підня́ти дух уго́ру. Ой чи в нас же в рідній хаті Нічого згадати, Нічим тугу розігнати. Вгору дух підняти? (П. Куліш).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

[аж] воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору... (Панас Мирний); Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький). чуб уго́ру полі́з. Аж ось... загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий... Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам’ятають (С. Васильченко).