угорнутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уго́рнутий уго́рнута уго́рнуте уго́рнуті
родовий уго́рнутого уго́рнутої уго́рнутого уго́рнутих
давальний уго́рнутому уго́рнутій уго́рнутому уго́рнутим
знахідний уго́рнутий, уго́рнутого уго́рнуту уго́рнуте уго́рнуті, уго́рнутих
орудний уго́рнутим уго́рнутою уго́рнутим уго́рнутими
місцевий на/в уго́рнутому, уго́рнутім на/в уго́рнутій на/в уго́рнутому, уго́рнутім на/в уго́рнутих