-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив уго́нитися, уго́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уго́ньмося, уго́ньмось
2 особа уго́нься уго́ньтеся, уго́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уго́нитимуся, уго́нитимусь уго́нитимемося, уго́нитимемось, уго́нитимемся
2 особа уго́нитимешся уго́нитиметеся, уго́нитиметесь
3 особа уго́нитиметься уго́нитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уго́нюся, уго́нюсь уго́нимося, уго́нимось, уго́нимся
2 особа уго́нишся уго́нитеся, уго́нитесь
3 особа уго́ниться уго́няться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уго́нячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уго́нився, уго́нивсь уго́нилися, уго́нились
жін. р. уго́нилася, уго́нилась
сер. р. уго́нилося, уго́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уго́нившись

Словник синонімів

ВКЛИ́НЮВАТИСЯ[УКЛИ́НЮВАТИСЯ]у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ[УРІ́ЗУВАТИСЯ], ВРІЗА́ТИСЯ[УРІЗА́ТИСЯ], ВГАНЯ́ТИСЯ[УГАНЯ́ТИСЯ], ВГО́НИТИСЯ[УГО́НИТИСЯ]рідше,ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ]рідше. - Док.: вклини́тися[уклини́тися], врі́затися[урі́затися], ввігна́тися[увігна́тися], вгна́тися[угна́тися], вда́тися[уда́тися]. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона [річка] між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною - Лановим - увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).