угомонятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | угомоня́тися, угомоня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угомоня́ймося, угомоня́ймось | |
| 2 особа | угомоня́йся, угомоня́йсь | угомоня́йтеся, угомоня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угомоня́тимуся, угомоня́тимусь | угомоня́тимемося, угомоня́тимемось, угомоня́тимемся |
| 2 особа | угомоня́тимешся | угомоня́тиметеся, угомоня́тиметесь |
| 3 особа | угомоня́тиметься | угомоня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угомоня́юся, угомоня́юсь | угомоня́ємося, угомоня́ємось, угомоня́ємся |
| 2 особа | угомоня́єшся | угомоня́єтеся, угомоня́єтесь |
| 3 особа | угомоня́ється | угомоня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угомоня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угомоня́вся, угомоня́всь | угомоня́лися, угомоня́лись |
| жін. р. | угомоня́лася, угомоня́лась | |
| сер. р. | угомоня́лося, угомоня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угомоня́вшись | ||