угомонятися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив угомоня́тися, угомоня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угомоня́ймося, угомоня́ймось
2 особа угомоня́йся, угомоня́йсь угомоня́йтеся, угомоня́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угомоня́тимуся, угомоня́тимусь угомоня́тимемося, угомоня́тимемось, угомоня́тимемся
2 особа угомоня́тимешся угомоня́тиметеся, угомоня́тиметесь
3 особа угомоня́тиметься угомоня́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа угомоня́юся, угомоня́юсь угомоня́ємося, угомоня́ємось, угомоня́ємся
2 особа угомоня́єшся угомоня́єтеся, угомоня́єтесь
3 особа угомоня́ється угомоня́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
угомоня́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. угомоня́вся, угомоня́всь угомоня́лися, угомоня́лись
жін. р. угомоня́лася, угомоня́лась
сер. р. угомоня́лося, угомоня́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
угомоня́вшись