угомонюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив угомо́нюватися, угомо́нюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угомо́нюймося, угомо́нюймось
2 особа угомо́нюйся, угомо́нюйсь угомо́нюйтеся, угомо́нюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угомо́нюватимуся, угомо́нюватимусь угомо́нюватимемося, угомо́нюватимемось, угомо́нюватимемся
2 особа угомо́нюватимешся угомо́нюватиметеся, угомо́нюватиметесь
3 особа угомо́нюватиметься угомо́нюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа угомо́нююся, угомо́нююсь угомо́нюємося, угомо́нюємось, угомо́нюємся
2 особа угомо́нюєшся угомо́нюєтеся, угомо́нюєтесь
3 особа угомо́нюється угомо́нюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
угомо́нюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. угомо́нювався, угомо́нювавсь угомо́нювалися, угомо́нювались
жін. р. угомо́нювалася, угомо́нювалась
сер. р. угомо́нювалося, угомо́нювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
угомо́нювавшись