угомонюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний угомо́нюваний угомо́нювана угомо́нюване угомо́нювані
родовий угомо́нюваного угомо́нюваної угомо́нюваного угомо́нюваних
давальний угомо́нюваному угомо́нюваній угомо́нюваному угомо́нюваним
знахідний угомо́нюваний, угомо́нюваного угомо́нювану угомо́нюване угомо́нювані, угомо́нюваних
орудний угомо́нюваним угомо́нюваною угомо́нюваним угомо́нюваними
місцевий на/в угомо́нюваному, угомо́нюванім на/в угомо́нюваній на/в угомо́нюваному, угомо́нюванім на/в угомо́нюваних