угодувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив угодува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угоду́ймо
2 особа угоду́й угоду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угоду́ю угоду́ємо, угоду́єм
2 особа угоду́єш угоду́єте
3 особа угоду́є угоду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. угодува́в угодува́ли
жін.р. угодува́ла
сер.р. угодува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
угодо́ваний
Безособова форма
угодо́вано
Дієприслівник
угодува́вши