угодовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | угодо́вуватися, угодо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угодо́вуймося, угодо́вуймось | |
| 2 особа | угодо́вуйся, угодо́вуйсь | угодо́вуйтеся, угодо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угодо́вуватимуся, угодо́вуватимусь | угодо́вуватимемося, угодо́вуватимемось, угодо́вуватимемся |
| 2 особа | угодо́вуватимешся | угодо́вуватиметеся, угодо́вуватиметесь |
| 3 особа | угодо́вуватиметься | угодо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угодо́вуюся, угодо́вуюсь | угодо́вуємося, угодо́вуємось, угодо́вуємся |
| 2 особа | угодо́вуєшся | угодо́вуєтеся, угодо́вуєтесь |
| 3 особа | угодо́вується | угодо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угодо́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угодо́вувався, угодо́вувавсь | угодо́вувалися, угодо́вувались |
| жін. р. | угодо́вувалася, угодо́вувалась | |
| сер. р. | угодо́вувалося, угодо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угодо́вувавшись | ||