угодовуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив угодо́вуватися, угодо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угодо́вуймося, угодо́вуймось
2 особа угодо́вуйся, угодо́вуйсь угодо́вуйтеся, угодо́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угодо́вуватимуся, угодо́вуватимусь угодо́вуватимемося, угодо́вуватимемось, угодо́вуватимемся
2 особа угодо́вуватимешся угодо́вуватиметеся, угодо́вуватиметесь
3 особа угодо́вуватиметься угодо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа угодо́вуюся, угодо́вуюсь угодо́вуємося, угодо́вуємось, угодо́вуємся
2 особа угодо́вуєшся угодо́вуєтеся, угодо́вуєтесь
3 особа угодо́вується угодо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
угодо́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. угодо́вувався, угодо́вувавсь угодо́вувалися, угодо́вувались
жін. р. угодо́вувалася, угодо́вувалась
сер. р. угодо́вувалося, угодо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
угодо́вувавшись