угодовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | угодо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угодо́вуймо | |
| 2 особа | угодо́вуй | угодо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угодо́вуватиму | угодо́вуватимемо, угодо́вуватимем |
| 2 особа | угодо́вуватимеш | угодо́вуватимете |
| 3 особа | угодо́вуватиме | угодо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угодо́вую | угодо́вуємо, угодо́вуєм |
| 2 особа | угодо́вуєш | угодо́вуєте |
| 3 особа | угодо́вує | угодо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угодо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угодо́вував | угодо́вували |
| жін. р. | угодо́вувала | |
| сер. р. | угодо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угодо́вувавши | ||