угодницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уго́дницький уго́дницька уго́дницьке уго́дницькі
родовий уго́дницького уго́дницької уго́дницького уго́дницьких
давальний уго́дницькому уго́дницькій уго́дницькому уго́дницьким
знахідний уго́дницький, уго́дницького уго́дницьку уго́дницьке уго́дницькі, уго́дницьких
орудний уго́дницьким уго́дницькою уго́дницьким уго́дницькими
місцевий на/в уго́дницькому, уго́дницькім на/в уго́дницькій на/в уго́дницькому, уго́дницькім на/в уго́дницьких