-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уго́дник уго́дники
родовий уго́дника уго́дників
давальний уго́дникові, уго́днику уго́дникам
знахідний уго́дника уго́дників
орудний уго́дником уго́дниками
місцевий на/в уго́дникові, уго́днику на/в уго́дниках
кличний уго́днику уго́дники

Словник синонімів

СВЯТИ́Йім.,ПРА́ВЕДНИК, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИК, ПРЕПОДО́БНИЙ, УГО́ДНИК, СВЯТЕ́ЦЬрідше;ЧУДОТВО́РЕЦЬ (святий, який нібито має хист творити чудеса). - Що ж воно там пишеться?.. - Пишеться, як святих мучили за християнську віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пущах, нетрях (І. Нечуй-Левицький); В одному кутку картини був і рай. Праведники зривали тут з дерев золоті яблука (О. Донченко); - Тепер я й сам не відаю, куди належу: чи до грішних, а чи до праведних (М. Ю. Тарновський); Постав хіба свічку перед Серафимом-угодником (А. Тесленко).