-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уго́да уго́ди
родовий уго́ди уго́д
давальний уго́ді уго́дам
знахідний уго́ду уго́ди
орудний уго́дою уго́дами
місцевий на/в уго́ді на/в уго́дах
кличний уго́до* уго́ди*

Словник синонімів

ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов’язання, письмове або усне, про права та обов’язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Дзаст., РЯДзаст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Тзаст. (міжнародне зобов’язання, звичайно великого політичного значення); КОНВЕ́НЦІЯ (міжнародне зобов’язання з якогось часткового питання). Артілі підписали між собою договір (Остап Вишня); Прем’єр попросив у парламентарів повноважень для підписання угоди (з газети); Юноні розказала [Ірися], Енея як Латинь приймала, який між ними єсть уклад (І. Котляревський); Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хазарами, укладений ще Ігорем (С. Скляренко); Дзвонковська подала Франкові теку з контрактом. - Прошу вас.. Я вже підписала!.. (П. Колесник); Пакт про ненапад; - Коли ти, світліший хан, сам або кого з військом своїм пошлеш походом на царство Московське, то таким способом порушиш свій трактат з гетьманом та військом запорозьким (Н. Рибак); Є, виявляється, міжнародна інспекція по нагляду за дотриманням якоїсь там рибальської конвенції (О. Гончар). - Пор. домо́вленість.
ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВАрідше, УГО́ДА[ВГО́ДА], ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВАрозм., НАМО́ВАрозм., ЗМО́ВКАрозм. рідше, ВИМО́ВАдіал.По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Головко); [Кость:] Зробім таку умову: через сім років з’їхаться нам усім до свого села (С. Васильченко); - Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче! (І. Франко); - Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, невипивай! Не було такої угоди (О. Довженко); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець); - Маєте з війтом добру злагоду чинити (Г. Хоткевич); - У нас така установа: все, що добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Без слів, без намови, очі їх стрілись.. і уста простяглися до уст (М. Коцюбинський); У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти (Словник Б. Грінченка); П’є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип’є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови (Лесь Мартович). - Пор. до́гові́р, домо́витися.