уговтуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уго́втуватися, уго́втуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уго́втуймося, уго́втуймось | |
| 2 особа | уго́втуйся, уго́втуйсь | уго́втуйтеся, уго́втуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́втуватимуся, уго́втуватимусь | уго́втуватимемося, уго́втуватимемось, уго́втуватимемся |
| 2 особа | уго́втуватимешся | уго́втуватиметеся, уго́втуватиметесь |
| 3 особа | уго́втуватиметься | уго́втуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́втуюся, уго́втуюсь | уго́втуємося, уго́втуємось, уго́втуємся |
| 2 особа | уго́втуєшся | уго́втуєтеся, уго́втуєтесь |
| 3 особа | уго́втується | уго́втуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́втуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уго́втувався, уго́втувавсь | уго́втувалися, уго́втувались |
| жін. р. | уго́втувалася, уго́втувалась | |
| сер. р. | уго́втувалося, уго́втувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́втувавшись | ||