уговорюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний угово́рюваний угово́рювана угово́рюване угово́рювані
родовий угово́рюваного угово́рюваної угово́рюваного угово́рюваних
давальний угово́рюваному угово́рюваній угово́рюваному угово́рюваним
знахідний угово́рюваний, угово́рюваного угово́рювану угово́рюване угово́рювані, угово́рюваних
орудний угово́рюваним угово́рюваною угово́рюваним угово́рюваними
місцевий на/в угово́рюваному, угово́рюванім на/в угово́рюваній на/в угово́рюваному, угово́рюванім на/в угово́рюваних