угвинчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | угви́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угви́нчуймо | |
| 2 особа | угви́нчуй | угви́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угви́нчуватиму | угви́нчуватимемо, угви́нчуватимем |
| 2 особа | угви́нчуватимеш | угви́нчуватимете |
| 3 особа | угви́нчуватиме | угви́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угви́нчую | угви́нчуємо, угви́нчуєм |
| 2 особа | угви́нчуєш | угви́нчуєте |
| 3 особа | угви́нчує | угви́нчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угви́нчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угви́нчував | угви́нчували |
| жін. р. | угви́нчувала | |
| сер. р. | угви́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| угви́нчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| угви́нчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| угви́нчувавши | ||