угвинчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний угви́нчений угви́нчена угви́нчене угви́нчені
родовий угви́нченого угви́нченої угви́нченого угви́нчених
давальний угви́нченому угви́нченій угви́нченому угви́нченим
знахідний угви́нчений угви́нчену угви́нчене угви́нчені
орудний угви́нченим угви́нченою угви́нченим угви́нченими
місцевий на/в угви́нченому, угви́нченім на/в угви́нченій на/в угви́нченому, угви́нченім на/в угви́нчених