-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив угвинти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угвинті́мо, угвинті́м
2 особа угвинти́ угвинті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угвинчу́ угвинтимо́, угвинти́м
2 особа угвинти́ш угвинтите́
3 особа угвинти́ть угвинтя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. угвинти́в угвинти́ли
жін.р. угвинти́ла
сер.р. угвинти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
угви́нчений
Безособова форма
угви́нчено
Дієприслівник
угвинти́вши

Словник синонімів

ВКРУ́ЧУВАТИ[УКРУ́ЧУВАТИ] (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ[УВЕРТА́ТИ], ВВІ́РЧУВАТИ[УВІ́РЧУВАТИ], ВГВИ́НЧУВАТИ[УГВИ́НЧУВАТИ]. - Док.: вкрути́ти[укрути́ти], вверну́ти[уверну́ти], вверті́ти[уверті́ти], вгвинти́ти[угвинти́ти]. Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).