-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уга́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уга́ймо
2 особа уга́й уга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уга́ю уга́ємо, уга́єм
2 особа уга́єш уга́єте
3 особа уга́є уга́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уга́яв уга́яли
жін.р. уга́яла
сер.р. уга́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уга́яний
Безособова форма
уга́яно
Дієприслівник
уга́явши

Словник синонімів

ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИрідко, ВИКИДА́ТИрозм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИрозм., ТРИ́НЬКАТИрозм., РОЗТО́ЧУВАТИрозм.,РОЗСИПА́ТИрозм.,РОЗТРУ́ШУВАТИрозм., РОЗПУСКА́ТИрозм., СПУСКА́ТИрозм., МОТА́ТИфам.,ПРОМО́ТУВАТИфам.,ПРОСВИ́СТУВАТИфам., ПРОЦИ́НДРЮВАТИфам., ЦИ́НДРИТИфам.; ВИТРАЧА́ТИСЯ, РОЗТРА́ЧУВАТИСЯрозм. (без додатка - витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ПРОПИВА́ТИ (п’ючи); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (гуляючи) розм.; УБИВА́ТИ[ВБИВА́ТИ]розм., ЗБАВЛЯ́ТИ розм. (час, життя, сили тощо); РОЗМІ́НЮВАТИ (сили, талант і т. ін.); ГА́ЯТИ, ПРОГА́ЮВАТИ, ВТРАЧА́ТИ[УТРАЧА́ТИ], ПРОБАВЛЯ́ТИрозм. рідко, ВАКУВА́ТИдіал. (про час), ВГА́ЮВАТИ[УГА́ЮВАТИ] розм. - Док.: ви́тратити, розтра́тити, змарнува́ти, промарнува́ти, промарнотра́тити, перевести́, згайнува́ти, прогайнува́ти, згуби́ти, ви́кинути, розтри́нькати, розточи́ти, розси́пати, розтруси́ти, розпусти́ти, спусти́ти, промайнува́тирозм.проманта́читирозм.промота́ти, просвиста́ти, проци́ндрити, розти́катирозм.прохви́ськатифам.ви́тратитися, розтра́титися, пропи́ти, прогуля́ти, уби́ти[вби́ти], зба́вити, розміня́ти, зга́яти, прога́яти, втра́тити[утра́тити], проба́вити, вга́яти[уга́яти]. [Батура:] У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); - Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ’яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); - Ти мені глини не гайнуй, - Діло ж роблю! - весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); - То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той [пан] розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); [Петро:] Тільки тринькатиме [панночка] добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив [Терпило], гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його [суд] чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); [2-й підпанок:] Чваниться [пан] тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів’я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); - О, цей [Полікарп] не розхвиськає добра, не проп’є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, - казали про нього (В. Большак); Я їх [гроші] не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); - Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); - Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" - майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили [алхіміки] ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); [Принцеса (до хлопця):] Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її [панночку] вбирати.. Заплітаю коси - не так! Знов розплітаю та заплітаю, - знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); - Раз постарається [чоловік], потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).
ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ[УГА́ЮВАТИ]розм., ЗАБА́РЮВАТИрозм., ЗАБАРЯ́ТИрозм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). - Док.: затри́мати, заде́ржати, забари́ти, зага́яти, вга́яти[уга́яти]. Я все поривався повернутися додому, але Семен Порфирович мене затримував (Л. Смілянський); Діти скоренько позлізали з плота й хотіли-таки зараз до Трьох лісків іти, але Тетяна задержала їх (Н. Кобринська); [Пріся:] Ой, Настуня, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (С. Васильченко); - Іди, я тебе не гаятиму (А. Метлинський і М. Костомаров); - От загаяла, бісова баба! - мовив становий. - А ще кажуть, що в станового немає діла? З однією такою бабою скілько мороки набралися?.. (Панас Мирний); [Старости і бояри:] Забарила нас та Максимова мати Ласкавими словами, Солодкими медами (М. Кропивницький); Через це, щоб не забаряти Вас, так хутко і рвуся з цим листом (Панас Мирний); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка). - Пор. 3. стри́мувати.