-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уга́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уга́чуймо |
| 2 особа | уга́чуй | уга́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чуватиму | уга́чуватимемо, уга́чуватимем |
| 2 особа | уга́чуватимеш | уга́чуватимете |
| 3 особа | уга́чуватиме | уга́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чую | уга́чуємо, уга́чуєм |
| 2 особа | уга́чуєш | уга́чуєте |
| 3 особа | уга́чує | уга́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уга́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уга́чував | уга́чували |
| жін. р. | уга́чувала |
| сер. р. | уга́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уга́чувавши |
Словник синонімів
ВЛУ́ЧИТИ [УЛУ́ЧИТИ] (про людину - кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. - досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ [УЦІ́ЛИТИ], ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ [ВДА́РИТИ], ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ [УГАТИ́ТИ] розм., ВСАДИ́ТИ [УСАДИ́ТИ] розм., ТРА́ФИТИ діал., ТРА́ПИТИ діал. - Недок.: влуча́ти [улуча́ти], вціля́ти [уціля́ти], поціля́ти, ударя́ти [вдаря́ти], потрапля́ти, попада́ти, вга́чувати [уга́чувати], вса́джувати [уса́джувати], трафля́ти, трапля́ти. Це все були хлопці, які несхибно влучали із своїх рушниць у райок (М. Трублаїні); Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни (О. Гончар); Вартовий уже поцілив цю триногу тварину (О. Досвітній); На щастя, бомба не потрапила в рейки і колію можна було відремонтувати (Д. Ткач); Євгешка згадав, що блискавиця найчастіше ударяє в рухливі речі (О. Донченко); Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал (М. Бажан); Сеня, вийнявши наган з кобури, не цілячись, з того місця, де стояв, вгатив три кулі в центральний кружок (Ф. Бурлака); Вона всадила під лівий край каменя ще дві кулі (В. Кучер); То кулі.. все трафляли, подзьобали спину, як ворони (Ю. Яновський); Цей удар трапив у саму точку (І. Франко).
Словник відмінків
| Інфінітив | уга́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уга́чуймо |
| 2 особа | уга́чуй | уга́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чуватиму | уга́чуватимемо, уга́чуватимем |
| 2 особа | уга́чуватимеш | уга́чуватимете |
| 3 особа | уга́чуватиме | уга́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чую | уга́чуємо, уга́чуєм |
| 2 особа | уга́чуєш | уга́чуєте |
| 3 особа | уга́чує | уга́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уга́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уга́чував | уга́чували |
| жін. р. | уга́чувала |
| сер. р. | уга́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уга́чувавши |
Словник синонімів
ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ [УКЛАДА́ТИ], ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. (на харчування); ВИТРАЧА́ТИСЯ, ТРА́ТИТИСЯ (без додатка - витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ГАТИ́ТИ розм., ВГА́ЧУВАТИ [УГА́ЧУВАТИ] розм., ВГАНЯ́ТИ [УГАНЯ́ТИ] розм., ВСА́ДЖУВАТИ [УСА́ДЖУВАТИ] розм., ВБУХА́ТИ [УБУХА́ТИ] фам., рідко (у великій кількості). - Док.: ви́тратити, стра́тити, затра́тити, потра́тити, вкла́сти [укла́сти], положи́ти рідко протра́тити, пусти́ти, прожи́ти, прої́сти, ви́тратитися, потра́титися розм. стра́титися, вгати́ти [угати́ти], ввігна́ти [увігна́ти], вгна́ти [угна́ти], всади́ти [усади́ти], вбу́хнути [убу́хнути], втелю́щити [утелю́щити] фам. [Руфін:] З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); - Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); - Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); - Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо [скласти екзамен] (А. Свидницький); - А гроші на що пускаєш? - На делікатеси дітям! - ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); [Палажка:] З останнього витрачаються [батьки] та учать їх [дітей], щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); - Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ’яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); - Це хтось двигонув собі [хату], так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив [у скуповування акцій] уже всі свої гроші (Ю. Смолич); - Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); - Двадцять п’ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).
ВСТРОМЛЯ́ТИ [УСТРОМЛЯ́ТИ] що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ [УСТРО́МЛЮВАТИ], ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ [УТИКА́ТИ], ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ [УГЛИ́БЛЮВАТИ] рідше; ВГАНЯ́ТИ [УГАНЯ́ТИ], ВГОРО́ДЖУВАТИ [УГОРО́ДЖУВАТИ], ВСА́ДЖУВАТИ [УСА́ДЖУВАТИ], ВГА́ЧУВАТИ [УГА́ЧУВАТИ] (з силою); ВПИНА́ТИ [УПИНА́ТИ], ВПИНА́ТИСЯ [УПИНА́ТИСЯ], ВПИВА́ТИСЯ [УПИВА́ТИСЯ] чим (зубами, жалом). - Док.: встроми́ти [устроми́ти], застроми́ти, строми́ти, вткну́ти [уткну́ти], ввіткну́ти [увіткну́ти], заткну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти, вгли́бити [угли́бити], ввігна́ти [увігна́ти], вгна́ти [угна́ти], вгороди́ти [угороди́ти], всади́ти [усади́ти], вгати́ти [угати́ти], вп’ясти́ [уп’ясти́], впну́ти [упну́ти], впну́тися [упну́тися], впи́тися [упи́тися]. Я встромляв в неї чотири палички, і картоплина перетворювалась на коняку (І. Багмут); Комар присів на лоб, Щоб з усієї сили свій гострий носик устромить (Л. Глібов); Він втикає у землю заступа і чекає (О. Донченко); Писар.. уткнув пакет в щілину дверей (І. Нечуй-Левицький); Дід постукав обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (З. Тулуб); Узяв [Пищимуха] вилки, з розгону вгородив їх у стегно качки й підняв його вгору (Панас Мирний); - Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив (О. Кобилянська); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Вп’ясти кігті в руку; Собака впивається зубами в тіло (А. Хижняк).