-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ [ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ] розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм., УГАНЯ́ТИ [ВГАНЯ́ТИ] за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ [ВГАНЯ́ТИСЯ] за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯ розм., ПОМИНА́ТИСЯ діал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти [вгна́ти], допімну́тися рідко підби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ [ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ] розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм., УГАНЯ́ТИ [ВГАНЯ́ТИ] за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ [ВГАНЯ́ТИСЯ] за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯ розм., ПОМИНА́ТИСЯ діал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти [вгна́ти], допімну́тися рідко підби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ [ВГНА́ТИСЯ] за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ [ВГАНЯ́ТИСЯ] за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал.; НАСТИ́ГНУТИ [НАСТИ́ГТИ], СПОБІ́ГТИ розм. (переслідуючи); НАСІ́СТИ на кого-що, НАСТУПИ́ТИ на кого-що, НАСІ́СТИ НА П’Я́ТИ [НАСТУПИ́ТИ НА П’Я́ТИ] кому, розм. (наближаючись упритул). - Недок.: доганя́ти, наздоганя́ти, здоганя́ти, здого́нити розм. наганя́ти, наго́нити розм. наспіва́ти, доспіва́ти, уганя́тися [вганя́тися], дого́нити, настига́ти, спобіга́ти, насіда́ти, наступа́ти, насіда́ти на п’я́ти [наступа́ти на п’я́ти]. Два верхівці летіли, неначе два орли в степу: один не втече, другий не дожене (І. Нечуй-Левицький); Перехопившись через тин, Мічурін погнався за хлопцями. Ось він майже наздогнав одного (О. Довженко); Семена хутко здогнала його мати, несучи щось у клуночку (Леся Українка); Як би не поспішав[Трохим], Денис його нажене (Г. Квітка-Основ’яненко); - Треба бігти, - сказав Сивоок, - і якомога швидше. Щоб не наспіли вони нас у темнощах (П. Загребельний); Пси, донюхавшись, доспіли, Шарпнули муцика, із’їли (І. Котляревський); - Почекай хвилинку. Ніяк не уженуся за тобою. Дуже мені ноги болять (З. Тулуб); [Василь:] За черницями не вганяєшся. [Сестра Серахвима:] Чому? Швидкі такі? (Панас Мирний); Кинулася за мною погоня, та не догонила (І. Франко); Кінь його настигав утікача, доки настиг його з розгону на якихось кам’яних широких сходах (О. Гончар); Збігають мої молодощі марно, а й спобігти їх не можна вже... (А. Кримський); Вирвалися [шляхтичі] в поле, але тут же їх зразу насіли татари (П. Панч); Ми гналися за ним, насідали йому на п’яти (П. Загребельний); Австрійські війська.. відходили під натиском російських військ, які буквально наступали їм на п’яти (В. Гжицький).
-3-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ [ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ] розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм., УГАНЯ́ТИ [ВГАНЯ́ТИ] за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ [ВГАНЯ́ТИСЯ] за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯ розм., ПОМИНА́ТИСЯ діал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти [вгна́ти], допімну́тися рідко підби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ [ВГНА́ТИСЯ] за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ [ВГАНЯ́ТИСЯ] за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал.; НАСТИ́ГНУТИ [НАСТИ́ГТИ], СПОБІ́ГТИ розм. (переслідуючи); НАСІ́СТИ на кого-що, НАСТУПИ́ТИ на кого-що, НАСІ́СТИ НА П’Я́ТИ [НАСТУПИ́ТИ НА П’Я́ТИ] кому, розм. (наближаючись упритул). - Недок.: доганя́ти, наздоганя́ти, здоганя́ти, здого́нити розм. наганя́ти, наго́нити розм. наспіва́ти, доспіва́ти, уганя́тися [вганя́тися], дого́нити, настига́ти, спобіга́ти, насіда́ти, наступа́ти, насіда́ти на п’я́ти [наступа́ти на п’я́ти]. Два верхівці летіли, неначе два орли в степу: один не втече, другий не дожене (І. Нечуй-Левицький); Перехопившись через тин, Мічурін погнався за хлопцями. Ось він майже наздогнав одного (О. Довженко); Семена хутко здогнала його мати, несучи щось у клуночку (Леся Українка); Як би не поспішав[Трохим], Денис його нажене (Г. Квітка-Основ’яненко); - Треба бігти, - сказав Сивоок, - і якомога швидше. Щоб не наспіли вони нас у темнощах (П. Загребельний); Пси, донюхавшись, доспіли, Шарпнули муцика, із’їли (І. Котляревський); - Почекай хвилинку. Ніяк не уженуся за тобою. Дуже мені ноги болять (З. Тулуб); [Василь:] За черницями не вганяєшся. [Сестра Серахвима:] Чому? Швидкі такі? (Панас Мирний); Кинулася за мною погоня, та не догонила (І. Франко); Кінь його настигав утікача, доки настиг його з розгону на якихось кам’яних широких сходах (О. Гончар); Збігають мої молодощі марно, а й спобігти їх не можна вже... (А. Кримський); Вирвалися [шляхтичі] в поле, але тут же їх зразу насіли татари (П. Панч); Ми гналися за ним, насідали йому на п’яти (П. Загребельний); Австрійські війська.. відходили під натиском російських військ, які буквально наступали їм на п’яти (В. Гжицький).
Словник відмінків
| Інфінітив | уганя́тися, уганя́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уганя́ймося, уганя́ймось |
| 2 особа | уганя́йся, уганя́йсь | уганя́йтеся, уганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́тимуся, уганя́тимусь | уганя́тимемося, уганя́тимемось, уганя́тимемся |
| 2 особа | уганя́тимешся | уганя́тиметеся, уганя́тиметесь |
| 3 особа | уганя́тиметься | уганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уганя́юся, уганя́юсь | уганя́ємося, уганя́ємось, уганя́ємся |
| 2 особа | уганя́єшся | уганя́єтеся, уганя́єтесь |
| 3 особа | уганя́ється | уганя́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уганя́вся, уганя́всь | уганя́лися, уганя́лись |
| жін. р. | уганя́лася, уганя́лась |
| сер. р. | уганя́лося, уганя́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уганя́вшись |
Словник синонімів
ВКЛИ́НЮВАТИСЯ [УКЛИ́НЮВАТИСЯ] у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ [УРІ́ЗУВАТИСЯ], ВРІЗА́ТИСЯ [УРІЗА́ТИСЯ], ВГАНЯ́ТИСЯ [УГАНЯ́ТИСЯ], ВГО́НИТИСЯ [УГО́НИТИСЯ] рідше, ВДАВА́ТИСЯ [УДАВА́ТИСЯ] рідше. - Док.: вклини́тися [уклини́тися], врі́затися [урі́затися], ввігна́тися [увігна́тися], вгна́тися [угна́тися], вда́тися [уда́тися]. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона [річка] між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною - Лановим - увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).