-1-
дієслово недоконаного виду
(примушувати зайти)

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши

Словник синонімів

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ[ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ]розм., ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИна кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм., УГАНЯ́ТИ[ВГАНЯ́ТИ]за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ[ВГАНЯ́ТИСЯ]за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯрозм., ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти[вгна́ти], допімну́тисярідкопідби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
ДОВО́ДИТИдо чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИдо чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИрозм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ]у що, ВГО́НИТИ[УГО́НИТИ]у що, рідше,ПОВЕРГА́ТИу що, заст., книжн. (перев. до неприємного, небажаного стану, негативних наслідків). - Док.: довести́, допрова́дити, привести́, припрова́дити, призвести́, ввігна́ти[увігна́ти], вгна́ти[угна́ти], пове́ргнути[пове́ргтирідше]. Скільки разів до безтяму її доводив [син], до крику та сліз (О. Гончар); В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким.. власного свого мужа до розпуки допроваджувала (О. Кобилянська); Данило сидів і думав: "Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило" (А. Хижняк); Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Г. Хоткевич); [Гільзе:] То се такий твій хрещений батько? То він тебе до такого гріха призводить? (переклад Лесі Українки); Майже не спала [Євпраксія], забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); Вона, критика, повергла [кухаря] в такий гнів, в таку лють, що страви перекипали на плитах (О. Довженко).
ЗАБИВА́ТИ (б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ[УБИВА́ТИ], ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ], ЗАГОРО́ДЖУВАТИрозм., ЗАСА́ДЖУВАТИрозм. (різко, із силою). - Док.: заби́ти, вби́ти[уби́ти], загна́ти, ввігна́ти[увігна́ти], загороди́ти, засади́ти. Дубіючи в крижаній воді, забиває [Іван] обухом кілля (О. Гончар); Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув наних тоненький дріт (Ю. Смолич); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням, приємно йому дивитись, як спритно.. орудує молотком лобатий комишанець, як він, підхопивши цвях, легким і несхибним ударом.. заганяє його в дерево (О. Гончар); Розлютився Змій, б’є знову Івана - вганяє його в залізний тік по коліна (А. Шиян); Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати, кортіло загородити собі ножа в груди, хотілося лежати в домовині під землею з почуттям виконаного обов’язку (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи. Примушувати когось болісно переживати щось, важко страждати. — Ні, треба їх [панів-ляхів] угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч).

уганя́ти ко́ло робо́ти. Працювати енергійно, завзято, із запалом. Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно [заздрісно] гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Франко).

-2-
дієслово недоконаного виду
(гнатися)

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши

Словник синонімів

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ[ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ]розм., ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИна кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм., УГАНЯ́ТИ[ВГАНЯ́ТИ]за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ[ВГАНЯ́ТИСЯ]за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯрозм., ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти[вгна́ти], допімну́тисярідкопідби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
ДОВО́ДИТИдо чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИдо чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИрозм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ]у що, ВГО́НИТИ[УГО́НИТИ]у що, рідше,ПОВЕРГА́ТИу що, заст., книжн. (перев. до неприємного, небажаного стану, негативних наслідків). - Док.: довести́, допрова́дити, привести́, припрова́дити, призвести́, ввігна́ти[увігна́ти], вгна́ти[угна́ти], пове́ргнути[пове́ргтирідше]. Скільки разів до безтяму її доводив [син], до крику та сліз (О. Гончар); В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким.. власного свого мужа до розпуки допроваджувала (О. Кобилянська); Данило сидів і думав: "Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило" (А. Хижняк); Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Г. Хоткевич); [Гільзе:] То се такий твій хрещений батько? То він тебе до такого гріха призводить? (переклад Лесі Українки); Майже не спала [Євпраксія], забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); Вона, критика, повергла [кухаря] в такий гнів, в таку лють, що страви перекипали на плитах (О. Довженко).
ЗАБИВА́ТИ (б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ[УБИВА́ТИ], ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ], ЗАГОРО́ДЖУВАТИрозм., ЗАСА́ДЖУВАТИрозм. (різко, із силою). - Док.: заби́ти, вби́ти[уби́ти], загна́ти, ввігна́ти[увігна́ти], загороди́ти, засади́ти. Дубіючи в крижаній воді, забиває [Іван] обухом кілля (О. Гончар); Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув наних тоненький дріт (Ю. Смолич); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням, приємно йому дивитись, як спритно.. орудує молотком лобатий комишанець, як він, підхопивши цвях, легким і несхибним ударом.. заганяє його в дерево (О. Гончар); Розлютився Змій, б’є знову Івана - вганяє його в залізний тік по коліна (А. Шиян); Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати, кортіло загородити собі ножа в груди, хотілося лежати в домовині під землею з почуттям виконаного обов’язку (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи. Примушувати когось болісно переживати щось, важко страждати. — Ні, треба їх [панів-ляхів] угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч).

уганя́ти ко́ло робо́ти. Працювати енергійно, завзято, із запалом. Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно [заздрісно] гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши
-3-
дієслово недоконаного виду
(виснажити)

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши

Словник синонімів

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ[ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ]розм., ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИна кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм., УГАНЯ́ТИ[ВГАНЯ́ТИ]за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ[ВГАНЯ́ТИСЯ]за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯрозм., ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти[вгна́ти], допімну́тисярідкопідби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
ДОВО́ДИТИдо чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИдо чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИрозм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ]у що, ВГО́НИТИ[УГО́НИТИ]у що, рідше,ПОВЕРГА́ТИу що, заст., книжн. (перев. до неприємного, небажаного стану, негативних наслідків). - Док.: довести́, допрова́дити, привести́, припрова́дити, призвести́, ввігна́ти[увігна́ти], вгна́ти[угна́ти], пове́ргнути[пове́ргтирідше]. Скільки разів до безтяму її доводив [син], до крику та сліз (О. Гончар); В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким.. власного свого мужа до розпуки допроваджувала (О. Кобилянська); Данило сидів і думав: "Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило" (А. Хижняк); Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Г. Хоткевич); [Гільзе:] То се такий твій хрещений батько? То він тебе до такого гріха призводить? (переклад Лесі Українки); Майже не спала [Євпраксія], забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); Вона, критика, повергла [кухаря] в такий гнів, в таку лють, що страви перекипали на плитах (О. Довженко).
ЗАБИВА́ТИ (б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ[УБИВА́ТИ], ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ], ЗАГОРО́ДЖУВАТИрозм., ЗАСА́ДЖУВАТИрозм. (різко, із силою). - Док.: заби́ти, вби́ти[уби́ти], загна́ти, ввігна́ти[увігна́ти], загороди́ти, засади́ти. Дубіючи в крижаній воді, забиває [Іван] обухом кілля (О. Гончар); Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув наних тоненький дріт (Ю. Смолич); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням, приємно йому дивитись, як спритно.. орудує молотком лобатий комишанець, як він, підхопивши цвях, легким і несхибним ударом.. заганяє його в дерево (О. Гончар); Розлютився Змій, б’є знову Івана - вганяє його в залізний тік по коліна (А. Шиян); Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати, кортіло загородити собі ножа в груди, хотілося лежати в домовині під землею з почуттям виконаного обов’язку (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи. Примушувати когось болісно переживати щось, важко страждати. — Ні, треба їх [панів-ляхів] угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч).

уганя́ти ко́ло робо́ти. Працювати енергійно, завзято, із запалом. Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно [заздрісно] гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши

Словник відмінків

Інфінітив уганя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уганя́ймо
2 особа уганя́й уганя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уганя́тиму уганя́тимемо, уганя́тимем
2 особа уганя́тимеш уганя́тимете
3 особа уганя́тиме уганя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уганя́ю уганя́ємо, уганя́єм
2 особа уганя́єш уганя́єте
3 особа уганя́є уганя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уганя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уганя́в уганя́ли
жін. р. уганя́ла
сер. р. уганя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уганя́вши

Словник синонімів

ВИТРАЧА́ТИщо (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ[УКЛАДА́ТИ], ПРОТРА́ЧУВАТИрозм.,ПУСКА́ТИрозм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИрозм. (на харчування); ВИТРАЧА́ТИСЯ, ТРА́ТИТИСЯ (без додатка - витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ГАТИ́ТИрозм., ВГА́ЧУВАТИ[УГА́ЧУВАТИ]розм., ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ]розм., ВСА́ДЖУВАТИ[УСА́ДЖУВАТИ]розм., ВБУХА́ТИ[УБУХА́ТИ]фам., рідко (у великій кількості). - Док.: ви́тратити, стра́тити, затра́тити, потра́тити, вкла́сти[укла́сти], положи́тирідкопротра́тити, пусти́ти, прожи́ти, прої́сти, ви́тратитися, потра́титисярозм.стра́титися, вгати́ти[угати́ти], ввігна́ти[увігна́ти], вгна́ти[угна́ти], всади́ти[усади́ти], вбу́хнути[убу́хнути], втелю́щити[утелю́щити]фам. [Руфін:] З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); - Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); - Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); - Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо [скласти екзамен] (А. Свидницький); - А гроші на що пускаєш? - На делікатеси дітям! - ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); [Палажка:] З останнього витрачаються [батьки] та учать їх [дітей], щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); - Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ’яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); - Це хтось двигонув собі [хату], так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив [у скуповування акцій] уже всі свої гроші (Ю. Смолич); - Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); - Двадцять п’ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).
ВСТРОМЛЯ́ТИ[УСТРОМЛЯ́ТИ]що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ[УСТРО́МЛЮВАТИ], ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ[УТИКА́ТИ], ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИчим,ВГЛИ́БЛЮВАТИ[УГЛИ́БЛЮВАТИ]рідше; ВГАНЯ́ТИ[УГАНЯ́ТИ], ВГОРО́ДЖУВАТИ[УГОРО́ДЖУВАТИ], ВСА́ДЖУВАТИ[УСА́ДЖУВАТИ], ВГА́ЧУВАТИ[УГА́ЧУВАТИ] (з силою); ВПИНА́ТИ[УПИНА́ТИ], ВПИНА́ТИСЯ[УПИНА́ТИСЯ], ВПИВА́ТИСЯ[УПИВА́ТИСЯ]чим (зубами, жалом). - Док.: встроми́ти[устроми́ти], застроми́ти, строми́ти, вткну́ти[уткну́ти], ввіткну́ти[увіткну́ти], заткну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти, вгли́бити[угли́бити], ввігна́ти[увігна́ти], вгна́ти[угна́ти], вгороди́ти[угороди́ти], всади́ти[усади́ти], вгати́ти[угати́ти], вп’ясти́[уп’ясти́], впну́ти[упну́ти], впну́тися[упну́тися], впи́тися[упи́тися]. Я встромляв в неї чотири палички, і картоплина перетворювалась на коняку (І. Багмут); Комар присів на лоб, Щоб з усієї сили свій гострий носик устромить (Л. Глібов); Він втикає у землю заступа і чекає (О. Донченко); Писар.. уткнув пакет в щілину дверей (І. Нечуй-Левицький); Дід постукав обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (З. Тулуб); Узяв [Пищимуха] вилки, з розгону вгородив їх у стегно качки й підняв його вгору (Панас Мирний); - Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив (О. Кобилянська); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Вп’ясти кігті в руку; Собака впивається зубами в тіло (А. Хижняк).