-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив угамо́вуватися, угамо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угамо́вуймося, угамо́вуймось
2 особа угамо́вуйся, угамо́вуйсь угамо́вуйтеся, угамо́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угамо́вуватимуся, угамо́вуватимусь угамо́вуватимемося, угамо́вуватимемось, угамо́вуватимемся
2 особа угамо́вуватимешся угамо́вуватиметеся, угамо́вуватиметесь
3 особа угамо́вуватиметься угамо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа угамо́вуюся, угамо́вуюсь угамо́вуємося, угамо́вуємось, угамо́вуємся
2 особа угамо́вуєшся угамо́вуєтеся, угамо́вуєтесь
3 особа угамо́вується угамо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
угамо́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. угамо́вувався, угамо́вувавсь угамо́вувалися, угамо́вувались
жін. р. угамо́вувалася, угамо́вувалась
сер. р. угамо́вувалося, угамо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
угамо́вувавшись

Словник синонімів

ПЕРЕСТА́ТИ (про дощ, сніг, вітер і т. ін.), ПРИПИНИ́ТИСЯ, ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, КІНЧИ́ТИСЯ, ПРОЙТИ́, СТА́ТИдіал.; ПЕРЕДОЩИ́ТИрозм., ПЕРЕДОЩИ́ТИСЯрозм. (про дощ); ЗІЙТИ́, ПЕРЕЙТИ́розм. (про опади); УТИ́ХНУТИ[ВТИ́ХНУТИ], ЗАТИ́ХНУТИ, СТИ́ХНУТИ, УЩУ́ХНУТИ[ВЩУ́ХНУТИ], СТИ́ШИТИСЯ, УГАМУВА́ТИСЯ[ВГАМУВА́ТИСЯ], УЛЯГТИ́СЯ[ВЛЯГТИ́СЯ] (про вітер, бурю тощо); ПЕРЕЛЯГТИ́розм. (перев. про дощ). - Недок.: перестава́ти, припиня́тися, закі́нчуватися, скінча́тисярідшекінча́тися, прохо́дити, става́ти, перехо́дити, утиха́ти[втиха́ти], затиха́ти, стиха́ти, ущуха́ти[вщуха́ти], угава́ти[вгава́ти], сти́шуватися, стиша́тисярідшеугамо́вуватися[вгамо́вуватися], уляга́тися[вляга́тися], переляга́ти. Хмара почала переходити, дощ і грім перестав (Панас Мирний); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (О. Гуреїв); [Юда:] Налинув дощ і перервав промову. Скінчився дощ - ..Я пішов шукать того промовця (Леся Українка); Пройшла гроза. Луною тоне у далі днів (В. Сосюра); Дощик попійшов трошки та й став (Ю. Федькович); Линув дощ, плантація взялася калюжами.. Поки дійшли до села, знов передощило (К. Гордієнко); Бог дасть, передощиться, й буде ясно (Словник Б. Грінченка); Як дощик зійде.. - То в уяві постане село (М. Шпак); Перейшов дощ, затепліло сонечко (П. Загребельний); На ранок вітер утих, угамувалася хуртовина (І. Кочерга); [Домаха:] Який славний вітерець зранку подихав, а тепер зовсім затих (М. Кропивницький); Вітер віє та стихає, а баба почне - не переслухаєш (прислів’я); Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); Всі мовчали і чутно було, як шумів дощ, то на хвилину вгаваючи, то припускаючи (Панас Мирний); М’який лапатий сніг не переставав падати, але вчорашня хуртовина вляглася (І. Микитенко); Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями (Ю. Яновський). - Пор. 1. припини́тися.
СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. - ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ[ВГАМО́ВУВАТИСЯ], УТИ́ШУВАТИСЯ[ВТИ́ШУВАТИСЯ], УТИША́ТИСЯ[ВТИША́ТИСЯ], УТИХОМИ́РЮВАТИСЯ[ВТИХОМИ́РЮВАТИСЯ], МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, угамува́тися[вгамува́тися], ути́шитися[вти́шитися], утихоми́ритися[втихоми́ритися], поме́рхнути, поме́рхти, приме́рхнути[приме́рхти], приме́ркнути, приме́ркти, зга́снути, прига́снути, проча́хнути, прочахти, вичахнути[вичахти]. І чим моє слово для тебе привабне? Ні меду, ні ласки, ні пристрасті тихої. Та бачу, любов твоя зовсім не слабне (А. Малишко); З упливом часу всі ті давні урази і кривди не тамуються (Марко Вовчок); Туга у серці досі не втишилась... (Уляна Кравченко); Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Панас Мирний); [Річард:] Ні, ще не зникли [мрії], хоч примеркли трохи (Леся Українка); Ще та цілюща любов не згасала І, поки світ сонця, не згасне вона (І. Манжура); Начальницький настрій осаула поволі вичахав (І. Ле). - Пор. 2. холо́нути.