угадько 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уга́дько уга́дьки
родовий уга́дька уга́дьків
давальний уга́дькові, уга́дьку уга́дькам
знахідний уга́дька уга́дьків
орудний уга́дьком уга́дьками
місцевий на/в уга́дькові, уга́дьку на/в уга́дьках
кличний уга́дьку уга́дьки

Словник синонімів

ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК[ВГА́ДНИК], РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКОрозм., УГА́ДЬКО[ВГА́ДЬКО] розм.Відгадувач думок; Відгадник таємниць. - От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).