-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уга́дник уга́дники
родовий уга́дника уга́дників
давальний уга́дникові, уга́днику уга́дникам
знахідний уга́дника уга́дників
орудний уга́дником уга́дниками
місцевий на/в уга́дникові, уга́днику на/в уга́дниках
кличний уга́днику уга́дники

Словник синонімів

ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК[ВГА́ДНИК], РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКОрозм., УГА́ДЬКО[ВГА́ДЬКО] розм.Відгадувач думок; Відгадник таємниць. - От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).