увічнюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уві́чнюватися, уві́чнюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́чнюймося, уві́чнюймось | |
| 2 особа | уві́чнюйся, уві́чнюйсь | уві́чнюйтеся, уві́чнюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чнюватимуся, уві́чнюватимусь | уві́чнюватимемося, уві́чнюватимемось, уві́чнюватимемся |
| 2 особа | уві́чнюватимешся | уві́чнюватиметеся, уві́чнюватиметесь |
| 3 особа | уві́чнюватиметься | уві́чнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чнююся, уві́чнююсь | уві́чнюємося, уві́чнюємось, уві́чнюємся |
| 2 особа | уві́чнюєшся | уві́чнюєтеся, уві́чнюєтесь |
| 3 особа | уві́чнюється | уві́чнюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уві́чнювався, уві́чнювавсь | уві́чнювалися, уві́чнювались |
| жін. р. | уві́чнювалася, уві́чнювалась | |
| сер. р. | уві́чнювалося, уві́чнювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнювавшись | ||