увічнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уві́чнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́чнюймо | |
| 2 особа | уві́чнюй | уві́чнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чнюватиму | уві́чнюватимемо, уві́чнюватимем |
| 2 особа | уві́чнюватимеш | уві́чнюватимете |
| 3 особа | уві́чнюватиме | уві́чнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чнюю | уві́чнюємо, уві́чнюєм |
| 2 особа | уві́чнюєш | уві́чнюєте |
| 3 особа | уві́чнює | уві́чнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уві́чнював | уві́чнювали |
| жін. р. | уві́чнювала | |
| сер. р. | уві́чнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́чнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уві́чнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнювавши | ||