увічнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уві́чнювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уві́чнюймо | |
2 особа | уві́чнюй | уві́чнюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уві́чнюватиму | уві́чнюватимемо, уві́чнюватимем |
2 особа | уві́чнюватимеш | уві́чнюватимете |
3 особа | уві́чнюватиме | уві́чнюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уві́чнюю | уві́чнюємо, уві́чнюєм |
2 особа | уві́чнюєш | уві́чнюєте |
3 особа | уві́чнює | уві́чнюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уві́чнюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уві́чнював | уві́чнювали |
жін. р. | уві́чнювала | |
сер. р. | уві́чнювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уві́чнюваний | ||
Безособова форма | ||
уві́чнювано | ||
Дієприслівник | ||
уві́чнювавши |