увічнитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уві́чнитися, уві́чнитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уві́чнімося, уві́чнімось, уві́чнімся
2 особа уві́чнися, уві́чнись уві́чніться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уві́чнюся, уві́чнюсь уві́чнимося, уві́чнимось, уві́чнимся
2 особа уві́чнишся уві́чнитеся, уві́чнитесь
3 особа уві́чниться уві́чняться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уві́чнився, уві́чнивсь уві́чнилися, уві́чнились
жін.р. уві́чнилася, уві́чнилась
сер.р. уві́чнилося, уві́чнилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уві́чнившись