увічнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уві́чнитися, уві́чнитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уві́чнімося, уві́чнімось, уві́чнімся | |
2 особа | уві́чнися, уві́чнись | уві́чніться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уві́чнюся, уві́чнюсь | уві́чнимося, уві́чнимось, уві́чнимся |
2 особа | уві́чнишся | уві́чнитеся, уві́чнитесь |
3 особа | уві́чниться | уві́чняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уві́чнився, уві́чнивсь | уві́чнилися, уві́чнились |
жін.р. | уві́чнилася, уві́чнилась | |
сер.р. | уві́чнилося, уві́чнилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уві́чнившись |