увічнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уві́чнитися, уві́чнитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́чнімося, уві́чнімось, уві́чнімся | |
| 2 особа | уві́чнися, уві́чнись | уві́чніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чнюся, уві́чнюсь | уві́чнимося, уві́чнимось, уві́чнимся |
| 2 особа | уві́чнишся | уві́чнитеся, уві́чнитесь |
| 3 особа | уві́чниться | уві́чняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уві́чнився, уві́чнивсь | уві́чнилися, уві́чнились |
| жін.р. | уві́чнилася, уві́чнилась | |
| сер.р. | уві́чнилося, уві́чнилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнившись | ||