увічнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уві́чнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уві́чнімо, уві́чнім
2 особа уві́чни уві́чніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уві́чню уві́чнимо, уві́чним
2 особа уві́чниш уві́чните
3 особа уві́чнить уві́чнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уві́чнив уві́чнили
жін.р. уві́чнила
сер.р. уві́чнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уві́чнений
Безособова форма
уві́чнено
Дієприслівник
уві́чнивши