увіткнутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уві́ткну́тий уві́ткну́та уві́ткну́те уві́ткну́ті
родовий уві́ткну́того уві́ткну́тої уві́ткну́того уві́ткну́тих
давальний уві́ткну́тому уві́ткну́тій уві́ткну́тому уві́ткну́тим
знахідний уві́ткну́тий уві́ткну́ту уві́ткну́те уві́ткну́ті
орудний уві́ткну́тим уві́ткну́тою уві́ткну́тим уві́ткну́тими
місцевий на/в уві́ткну́тому, уві́ткну́тім на/в уві́ткну́тій на/в уві́ткну́тому, уві́ткну́тім на/в уві́ткну́тих