увісса́ти
1
дієслово доконаного виду
| Інфінітив | увісса́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увіссі́мо, увіссі́м | |
| 2 особа | увісси́ | увіссі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увіссу́ | увіссемо́, увіссе́м |
| 2 особа | увіссе́ш | увіссете́ |
| 3 особа | увіссе́ | увіссу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увісса́в | увісса́ли |
| жін.р. | увісса́ла | |
| сер.р. | увісса́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увісса́вши | ||
ССА́ТИ (рухами губ і язика втягувати в рот яку-небудь рідину), СМОКТА́ТИ, ВСМО́КТУВАТИ [УСМО́КТУВАТИ], ВСО́ТУВАТИ [УСО́ТУВАТИ], ВСИСА́ТИ [УСИСА́ТИ], ВИСИСА́ТИ, ВИСМО́КТУВАТИ (з чогось); ВІДСИСА́ТИ (з метою видалення з чогось). - Док.: всмокта́ти [усмокта́ти], всота́ти [усота́ти], ввіссати [увісса́ти] рідше ви́ссати, ви́смоктати, відісса́ти. Ссати молоко; Ссати кров; Вони пройшли через бар, де на височенних стільчиках сиділи кудлаті молодики з дівчатками і щось смоктали через соломинки (М. Зарудний); Ті, що лежали тоді в колисках, тільки народжене покоління, вже несвідомо переймали на себе присягу старших, всмоктуючи її з молоком матерів (О. Гончар); Після моркви я ще висмоктував мед з тютюнових квітів і з квітів гарбузових (О. Довженко); Відсисати кров після укусу гадюки.