увірчуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уві́рчуватися, уві́рчуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уві́рчуватиметься | уві́рчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уві́рчується | уві́рчуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́рчуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уві́рчувався, уві́рчувавсь | уві́рчувалися, уві́рчувались |
| жін. р. | уві́рчувалася, уві́рчувалась | |
| сер. р. | уві́рчувалося, уві́рчувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́рчувавшись | ||